Чому ДЦП – це не вирок. Як розпізнати затримку розвитку у дитини?

Серед основних причин ДЦП називають пошкодження клітин мозку дитини внаслідок кисневого голодування. Викликане воно може бути гіпоксією чи асфіксією, а також травмами, отриманими у дородовий або післяпологовий період.

Власний діагноз

Попри всі сучасні досягнення, кількість хворих дітей не зменшується – наявна система медичної допомоги вдосконалюється, але ще далека від ідеалу.
«ДЦП – це комплекс рухових порушень. Вони формуються на ранньому періоді розвитку плода й можуть бути абсолютно різними: мати різні клінічні форми та поєднуватися з кількома супутніми станами. Виходить, що у кожної окремої дитини – свій власний діагноз. Симптоми захворювання в деяких випадках можна помітити одразу після народження дитини. Однак іноді вони проявляються поступово, і надзвичайно важливо вчасно їх розпізнати», – говорить дитячий невролог і лікар-психіатр Вероніка Кезик.

Захворювання серйозне, і повністю вилікувати ДЦП, як визнають фахівці, неможливо. Проте рухові порушення можна скоригувати, і що раніше розпочати терапію, то краще.

Як розпізнати?

У дитячій педіатрії існує певна градація – календар розвитку дитини. Спеціаліст із реабілітації центру «Надія моя», лікар ЛФК Мурат Алієв вважає, що відхилення від графіка можуть сигналізувати про проблеми з психікою чи нервовою системою.
«Перше, звичайно, на що слід звернути увагу – малюк не починає тримати голівку.
Також не варто забувати, що дитина народжується з деякими рефлексами, які протягом перших місяців життя зникають. Якщо вони не зникають – це тривожний сигнал.
У 3–4 місяці дитина вже має трохи спиратися на ручки. Лежачи на животі та спираючись на них, знову ж таки, має намагатися підніматися на відкриті долоні, – розповідає фізіотерапевт. – Для ДЦП характерні згинально-привідні установки, і діти з діагнозом дещо скручені. Якщо дитина, так би мовити, «затиснута» – також потрібно звернути увагу».

Після року життя у малюків розпізнати захворювання стає легше.
«У 12 місяців дитина не може сісти, опора на ногу йде не повністю на стопу, а більше на носок. Буває ураження однієї півкулі мозку, відповідно, зміни відбуваються лише у роботі однієї половини тіла – страждає права рука і права нога або навпаки. Є форми, коли дитина дуже розслаблена, і не завжди при такій формі вона відчуває своє тіло. Також порушення мовлення – дуже багато ознак. Головне, щоб батьки, помічаючи якісь відхилення, не заплющували очі, а відразу зверталися до фахівця», – резюмує Мурат Алієв.

Батьки за допомогою спеціалістів і лікарів цілком можуть виховати хвору дитину так, щоб вона почувалася щасливою та потрібною. Існує кілька варіантів лікування: мовленнєва терапія, фізіотерапія та трудотерапія, а також медикаментозне лікування.