ЯК ПІДТРИМАТИ БРАТІВ І СЕСТЕР У СІМ’Ї ДИТИНИ З АУТИЗМОМ

Кілька порад батькам, які хвилюються, що інвалідність однієї дитини негативно вплине на інших дітей

«Я мама трьох дітей, в одного з них аутизм, і він потребує величезної кількості часу та турботи. Я хвилююся, що це негативно позначиться на інших дітях, обидва вони старші, і вони гостро усвідомлюють, що наша сім’я змінилася через діагноз їхнього брата. Як обговорювати з ними це питання?

Дитина з розладом аутистичного спектра неминуче впливає на всю сім’ю. Стрес і тривога, що супроводжують отримання діагнозу, величезна кількість часу, витраченого на пошук варіантів лікування й спеціалістів, безпосередня турбота про дитину з аутизмом – це унікальні труднощі батьків. У братів і сестер без аутизму також можуть виникати складнощі, адже їхні стосунки з дитиною з аутизмом за визначенням будуть відрізнятися від стосунків у більшості інших сімей. Не всі ці відмінності є негативними – вони також можуть бути позитивними й часто сприяють формуванню особистості брата чи сестри з типовим розвитком. Водночас важливо розуміти, що у дітей у такій ситуації є власні особливі потреби, і вони потребують пояснень і підтримки з боку дорослих.

Молодші діти можуть не усвідомлювати інвалідність брата чи сестри, але вони, швидше за все, відчуватимуть стрес батьків, зміни у житті сім’ї загалом і помічатимуть, що батьки приділяють більше часу й уваги іншій дитині (Feiges & Weiss, 2004; Smith & Elder, 2010). З віком діти починають розуміти більше, і їм може бути складно пристосуватися до інвалідності іншої дитини у сім’ї.

Подібні складнощі значною мірою залежать від таких факторів, як різниця у віці, стать і розмір сім’ї. Найбільший вплив діагноз брата чи сестри має на дітей із невеликою різницею у віці, молодших братів і сестер та тих, хто через вік не може знайти способів упоратися зі своїми почуттями. Однак існує безліч стратегій, якими можуть скористатися батьки, щоб підтримати брата чи сестру дитини з аутизмом і допомогти їм краще адаптуватися до сімейної ситуації. Ось деякі з них.

Заохочуйте дитину відкрито говорити

Дитина може усвідомлювати, що життя у вашій сім’ї відрізняється від життя в інших родинах, наприклад, родин їхніх друзів. Як результат, вона може відчувати багато емоцій: страх, злість, сором, неприязнь і провину. Дуже важливо заохочувати відверте обговорення негативних емоцій і дозволяти дитині висловлювати своє невдоволення у безпечній атмосфері. Виділяйте час, щоб уважно слухати дитину, не сперечайтеся і не засуджуйте її за почуття. Запевніть, що такі емоції – нормальні, і запропонуйте разом шукати способи впоратися з ними.

Будьте прикладом

Коли брати чи сестри усвідомлюють, що їхня сім’я відрізняється, вони потребують прикладу з боку батьків та інших дорослих. Важливо, як самі батьки справляються зі стресом і негативними емоціями – це зразок для інших дітей.

Пояснюйте, що таке аутизм

Батьки часто переоцінюють рівень розуміння аутизму у дітей з типовим розвитком. Діти можуть переказати пояснення, але не до кінця розуміти його. Вони чують уривки інформації від оточення, але це викликає ще більше питань. Тому пояснення має відповідати рівню розвитку дитини. Це зменшує страхи й хибні уявлення (Glasberg, 2000; Harris & Glasberg, 2003).

Для дітей молодше 9 років пояснення мають бути короткими й простими. Наприклад:

«Твоя сестра навчається трохи інакше, ніж ти чи я, тому їй потрібна додаткова допомога».

«Твій брат не може говорити, але ми вчимо його показувати, чого він хоче».

З віком пояснення мають ставати складнішими: що аутизм – це особливість мозку, яка у кожної дитини проявляється по-різному.

Обговорюйте складну поведінку

Якщо у дитини з аутизмом є серйозні поведінкові проблеми, важливо пояснити брату чи сестрі, чому це відбувається, і що вони можуть зробити, аби уникнути загострення. «Вибухова» поведінка може лякати, викликати сором чи негативні переживання. Пряме пояснення допоможе зменшити ці реакції. У будь-якому віці батьки мають запевнити дітей у їхній безпеці та любові до всіх членів сім’ї.

Говоріть про аутизм рано

Розмови з братами й сестрами про аутизм потрібно починати якомога раніше – ще до того, як вони підуть до школи чи почнуть запрошувати друзів додому. Так вони будуть готові пояснити іншим дітям особливу поведінку брата чи сестри.

Знаходьте спільні заняття

Стосунки між братами й сестрами завжди унікальні, але труднощі з комунікацією й соціалізацією можуть заважати. Тому важливо планувати ситуації для спільних ігор чи занять. Навіть прості активності – складання пазлів чи відеоігри – можуть значно покращити спілкування й відносини в сім’ї.