Хлопчика почали лікувати. Але в січні 2018 року тато Олежика помер, відтоді мама хлопчика виховує сина самостійно та прикладає всі сили, щоб він був здоровим та щасливим. Мама хлопчика вірить, що його діагноз – це не вирок, а радше смуга перешкод, пройшовши яку, розпочнеться безтурботне дитинство.

Завдяки вашій підтримці, дорогі донори, Олег зміг поїхати на курс реабілітації, після якого він почав самостійно стояти понад 20 секунд та робити до 20 самостійних кроків без ортопедичних засобів, він уже може зупинятися та ходити приставним кроком. У хлопчика покращала увага та з’явилися нові звуки.

Це чудові результати, які потрібно закріплювати і рухатися далі. Систематичні реабілітації вкрай потрібні Олегові, проте коштів на їх оплату в родині хлопчика немає. Друзі, підтримайте Олега, допоможіть йому потрапити на новий курс реабілітації та пройти цю смугу перешкод!