Фух, видихнули, ми вже вдома — стало легше, реабілітація під сиренти та вибухи в чужомі місті це щось.
Друзі, дякуючи вам та вашій підтримці ми продовжуємо боротися за майбутнє Нікітки.
Зараз повернулись з реабілітації із Хмельницького, було дійсно важко. Велика перерва для Нікітки це важко, сирени, вибухи — важко, важко війти в русло, важко відновитись в роботі — перші 3 дні- біль, сльози та ми мусили витримати, а пізніше вже стало легше, Нікітка відзаймався на всі 100%. Задоволений та щасливий, під кінець навіть не хтів вже їхати додому. А про результати говорити можна безкінечно та вони мілкі, но їх як завжди багато. А зараз просто хочется подякувати Богові за те, що ми живі і здорові, подякувати ЗСУ що ми живемо дома, подякувати вам усім що ми маємо можливість потрапити на реабілітацію.
Друзі, щиро Вам усім вдячні.
Саму реабілітацію сплатив фонд Киян в лиці дуже сильної духом жінки — Вікторії Матвіївни. Решту витрат ми оплатили самостійно. Друзі — щиро дякую.
Миру нам усім.
Бажаю щоб кожен українець мав свій дім і міг до нього повернутись і відпочити.
15.07.2022р.
Дізнатися докладніше про нашого підопічного Микиту можно тут
Друзі, допомагати легко! І це може зробити кожен з Вас!
У нас ще багато діток потребують Вашої допомоги.
Якщо хочете поділитися добром, тоді Вам сюди
