15-річна Віка Ізюмченко хворіє на ДЦП та синдром Денді-Уокера від народження. Через спастичний тетрапарез дівчинка довгий час не тримала голівку, не сиділа, не брала в руки предмети, не стояла і не ходила. Через затримку психомовленнєвого розвитку — не розмовляла і не реагувала за звертання.
Та завдяки систематичному лікуванню в реабілітаційних центрах та заняттям вдома Віка навчилася вимовляти звуки і окремі слова, тримала рівновагу і навіть ходила, тримаючись за руку. Лікарі робили гарні прогнози, батьки раділи успіхам донечки. А далі було повномасштабне вторгнення ворога.
Війна. Вона знову повернулася в життя родини Ізюмченко і розділила їх. 7 квітня жінка з дітьми покинули свій дім у Донецькій області і відправилися в Нікополь, а татко Віки залишився вдома. Так на відстані 300 км вони прожили 3,5 місяці, проте згодом довелося їхати і з Нікополя… На щастя, допомогли волонтери, і сімʼя зараз у безпечному місці. Вікуля не отримувала належного лікування з грудня минулого року, це величезна пауза в реабілітації, що категорично не рекомендується.
Зараз дівчинці дуже потрібне лікування, допоможіть їй!