Маленький Вовчик в один момент залишився і без мами, і без необхідного лікування. Мама залишила малюка і його рідного братика, коли Вові ще не виповнилося й трьох років. Відтоді хлопців виховує тато. У молодшого – Вовчика – ДЦП і дисплазія, тато всіма силами намагається поставити синів на ноги, проте зарплати військового не вистачає на утримання сім’ї та постійне лікування молодшого…

Володя народився раніше поставленого терміну, на 6-му місяці. Були екстренні пологи, кесареве, велика крововтрата, гіпоксія і гемангіома. Майже півроку хлопчик знаходився в перинатальному центрі, звикав до нового статусу і умов існування в центрі (тоді він ще не знав, що дихати і їсти потрібно вже самому, тому навчали Вову спеціалісти центру). З часом хлопчикові діагностували ДЦП.

Зараз Вова поки самостійно не ходить і не сидить, проте він дуже хоче і намагається встати: часом тягнеться, впирається ручками і стає на коліна. Хлопчик не розмовляє, проте його глибокий погляд вселяє надію, що ось-ось це станеться. Старший брат – Женя, коли бавиться з Вовчиком, помічає старання брата в цьому питанні. Наразі Володя потребує комплексного систематичного лікування і декількох операцій для покращення свого стану.

Вову вже чекають в реабілітаційному центрі, тато дуже хоче, аби його молодший син уже розпочав лікування, проте скромної заробітної плати тата зовсім не вистачає на це. Хлопчик і так втратив багато часу через втечу мами, ми не можемо допустити, щоб брак коштів ще більше віддалив хлопчика від здорового дитинства. Тому ми закликаємо всіх наших друзів та донорів підтримати цього чудового хлопчика!