Уявіть, що половина життя 6-річної Мілани минула в пошуках правильного діагнозу крихітки: коли їй виповнилося 2 роки, дівчинку без явної причини почало несамовито трясти, у неї сталася сильна істерика. Із кожним днем ситуація повторювалася, але з кожним новим разом була інтенсивнішою.

Так Мілана потрапила в лікарню. Що могло бути причиною такої різкої зміни стану здоров’я? Лікарі довго шукали відповідь на це запитання, припускаючи, що це міг бути інсульт, енцефаліт чи онкологія… Жоден із цих діагнозів не підтвердився. Тоді дівчинці допомогла гормонотерапія, її виписали додому. Проте згодом Мілану знову госпіталізували. Вже тоді після численних аналізів та консультацій у дівчинки діагностували дегенеративне захворювання ЦНС і гіперкінетичний синдром.

Лікування було розпочато негайно. Дівчинка старанно проходила всі заняття і виконувала усі показання лікарів. За її плечима вже декілька успішно пройдених курсів реабілітацій, і нові вміння дівчинки не можуть не радувати: у неї збільшився словниковий запас, тремор практично зник. У Мілани величезне бажання спілкуватися і дружити з іншими дітками, але, на жаль, не кожна дитина готова з нею гратися. Дівчинка стала дуже допитливою, на дитячому майданчику вона вже намагається самостійно піднятися на гірку, а вдома допомагає мамі по господарству: миє посуд і підлогу, пере одяг своїх ляльок.

Друзі, Мілана довгий час боролася з невидимим ворогом, проте зараз вона знає його в обличчя. Для того, аби його здолати, їй потрібно продовжити лікування, а для цього вона потребує нашої фінансової підтримки.