«Як здоровий? Нема гіпоксії?», – дивувався лікар, оглядаючи новонародженого Владислава. Хлопчик народився на 41-му тижні вагітності, пологова діяльність розпочалася лише після крапельниці, хлопчик буквально застряг у тазу майбутньої мами, а лікар намагався прослухати, чи в малюка ще є серцебиття… Народився хлопчик. Мама тоді уявлення не мала, що таке ця гіпоксія, тим паче, коли педіатр підтвердив, що син здоровий.
Сина з мамою виписали додому, вони систематично проходили планові огляди, після кожного мама чула: «Здоровий». Проте коли настав час повзати і стояти, у Владика не виходило. Мама ставила його на ніжки, а він просто падав… У 9 місяців хлопчика показали іншому неврологові, який відразу констатував: у Владислава гіпоксія, причому від самого народження. А затримка у психо-моторному розвитку – це вже її наслідок.Завдяки оперативному лікуванню, яке розпочали терміново, в рік і 7 місяців Влад зробив свої перші кроки. На той час він уже вмів говорити «мама», «баба», проте з часом його словниковий запас так і збільшувався. Хлопчик пішов до спеціалізованого дитячого садочка, з ним займається логопед, але Влад досі говорить лише деякі слова… І лише три місяці тому 6-річному Владиславу встановили новий діагноз: моторна алалія на фоні ураження ЦНС.
Хлопчик мужньо бореться зі своїми діагнозами, проте йому зараз, як ніколи, потрібна наша з вами підтримка. Ми можемо допомогти Владику поїхати на курс лікування в реабілітаційний центр.
