Лише уявіть, що 3-місячна дитина не рухає ніжками, не може підійняти ручки, не плаче і не перевертає голівку набік, не їсть і постійно спить. Таким був стан Дениса, коли йому діагностували ураження ЦС і нейро-мʼязовий синдром.

Пізніше до всього додалося орфанне захворювання, вада розвитку кори головного мозку, епілептична енцефалопатія, проблеми з зором, аномалія опорно-рухового апарату всього тіла, слабкість суглобів, гіпотонія, труднощі з годуванням і метаболізмом, затримка розумового розвитку затримка росту та недобір ваги. Лікарі не наважувалися давати які-небудь гарантії чи робити прогнози щодо долі Дениса.

Проте постійне лікування і реабілітації значно покращили стан хлопчика, і вже в 9 місяців Денис почав тримати голівку, в 11 сидіти, а в 14 – повзати. Зараз хлопчикові вже 4 роки, він намагається, тримаючись за поручні, крокувати сходами, вимовляти нові звуки і краще сприймати інформацію. Кожен новий терапевтичний курс приносив хороші результати для Дениса, проте через війну лікування довелося припинити.

Родина проживає у Сумській області, і, на щастя, їх місто не було під окупацією ворога, проте вся ворожа техніка їхала їх вулицею… Через гучні звуки Денис постійно сильно плакав, він і досі памʼятає їх. Звісно, війна дуже вплинула на цього маленького хлопчика: під час повітряних тривог у нього починається істерика, він не хоче сидіти в укритті. Також Денис почав без причини падати, його ходьба стала незграбною, збільшився мʼязовий тонус.

Хлопчикові дуже потрібно повернутися до лікування, інакше його стан буде й надалі погіршуватися. Будь ласка, допоможіть Денису потрапити на реабілітацію у столичний центр!