Фізична реабілітація – запорука мого здоровʼя. 3

Перші хвилини життя Кирила стали боротьбою за кожен подих. Коли 6 років тому хлопчик з’явився на світ, туго обвита пуповина не дала йому зробити перший вдих. Лікарі врятували малюка, але попереду було десять днів під апаратом ШВЛ та лікування у відділенні неврологічної патології. Діагнози лунали один за одним: гіпоксично-ішемічне ураження мозку, пневмонія, крововилив у лівий наднирник.

Родина почала довгий шлях реабілітації. Кожні три місяці – лікування у міській лікарні. В 11 місяців лікарі приголомшили батьків: у Кирила ДЦП. Тоді він не міг ходити, не розмовляв, його увага була слабкою, а спастика сковувала рухи.

Але регулярна реабілітація дала свої результати. Сьогодні хлопчик вже краще стоїть та ходить, у нього покращується увага та розуміння, зменшується спастика. Для батьків кожен такий крок – доказ того, що їхні зусилля мають сенс.

Водночас виклики залишаються: Кирило досі не говорить і ще не дуже впевнено ходить. Але є надія: лікарі кажуть, що при постійній інтенсивній фізичній реабілітації у хлопчика великі шанси стати незалежним.

Ми збираємо кошти на новий курс реабілітації, який допоможе Кирилу здобути нові навички. Кожна ваша гривня наближає його до дня, коли він крокуватиме впевнено та самостійно. Допоможіть!