Тимур мріє ходити. 4

Тимур народився у липні 2018 року, а вже 2019 його життя розділилося на “до” та “після”. Після перенесеного вірусного енцефаліту лікарі озвучили діагноз, який став ударом для всієї родини: спастичний тетрапарез, ДЦП.

В ту мить земля пішла з-під ніг. Тимур більше не міг утримувати голівку, промовляти слова та самостійно сидіти. Відтоді те, що для інших дітей є природним, для нього стало тим, що потрібно здобувати важкою щоденною працею. Але Тимур працює: попри біль та втому. Лікарі, з якими займається хлопчик, спостерігають позитивну динаміку та наявний реабілітаційний потенціал і акцентують увагу на необхідності систематичної реабілітації.

Тимурові хлопчикові 8 років, і у нього вже більш зрозуміле мовлення, зʼявилися нові звуки та склади, він проявляє бажання спілкуватися. Дитина краще реагує на зовнішні подразники, у нього зросла точність рухів, зменшилася спастика та покращилася координація рухів.

“Ми бачимо позитивну динаміку, і це надихає рухатися далі: у сина з’явилося більше контролю над рухами, зміцніли м’язи, Тимурчик став активнішим та уважнішим, краще реагує на завдання, з’являється більше нових навичок і бажання взаємодіяти з іншими”, – додає мама хлопчика.

Але є дещо, що хвилює рідних: Тимур досі не може самостійно перевертатися з живота на спину, не сидить, не повзає, не ходить та повністю залежить від дорослих.

Саме тому хлопчикові потрібно продовжувати реабілітацію, проте коштів на це в родини немає. Будь ласка, долучайтеся до нашого проєкту – так Тимур зможе поїхати на лікування та наблизитися до своїх перших самостійних кроків.